Ворсівська громада
•17 •April• 2020•
У XIV ст. українські землі увійшли до складу Великого князівства Литовського Саме в цей період ми маємо перші письмові згадки про Ворсівку. Одними з перших відомими нам власниками села були Івашко Гвоздь, а потім Мишко Затика. В 1496 р. Федко Козакевич звернувся з проханням до литовського князя Олександра передати йому ворсівські землі після смерті Мишка Затики, який не мав сім’ї і дітей. Своє прохання він мотивував тим, що його маєтність знаходилася поруч – в Новосілках (біля Обліток), а Івашко Гвоздь його рідний дядько. Далі чолобитна обривається, але, як вказував відомий дослідник середньовіччя П. Клепатський у своїй книзі «Очерки по истории земли Киевской», скоріше за все прохання Козакевича було задоволене. У 1545 р. селище Ворсіцьке (так тоді називалася Ворсівка), що входило до складу земель Житомирського замку, перебувало у власності родини знатних шляхтичів Стрибилів.
Під час національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького адміністративно-територіальними одиницями відновленої Української держави були полки. У Київському воєводстві діяло три з них – Київський, Білоцерківський та Переяславський. Полки відповідно ділилися на сотні. Згідно з Реєстром війська запорізького 1648 р. у Київському полку налічувалося 18 сотень і 2010 козаків.
Після укладення в серпні 1649 р. Зборівського мирного договору між гетьманом України Б. Хмельницьким та польським королем Яном II Казимиром Українська держава визнавалася польським урядом у межах Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств. Визначався кордон вздовж річки Случ, який польські війська не мали права переходити. Тому на кордонах з Польщею створюються нові козацькі сотні, які несли прикордонну службу. Однією з них і стала Ворсівська сотня, яка існувала з 1649 по 1651 рр.